Жодного українського письменника неможливо порівняти з Л.Толстим або з Федором Достоєвським. Таку думку висловив міністр освіти України Дмитро Табачник в інтерв’ю Zaxid.net.
Відповідаючи на питання про сучасних українських письменників Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Оксану Забужко, він сказав: "У жодному підручнику перерахованих вами трьох письменників немає в обов'язковому шкільному курсі. У додатковому - є, в нормативному підручнику - немає". "Толстой і Достоєвський були моральними авторитетами для суспільства останньої чверті XIX - початку XX століття. Є вони моральними авторитетами і сьогодні", - відзначив міністр.
"Більш того, сьогодні їх авторитет набув таке всесвітнього значення, що жодного українського письменника минулого або сучасності з ними навіть порівняти неможливо", - сказав Табачник. За його словами, "за життя їх не вивчали в гімназичному курсі, і це не перешкодило ні суспільству "знайомитися з моральними авторитетами", ні ... Читати далі »
14 жовтня у Міністерстві освіти і науки України обговорили проект Концепції шкільної мовної освіти.
За словами учасників обговорення, впровадження згаданої Концепції зможе покращити мовну ситуацію у нашій державі, а також забезпечити формування інформативної компетенції.
Зокрема у розробленій Концепції шкільної мовної освіти йдеться про забезпечення безперервності та всеосяжності мовної освіти. <Одним з найважливіших концептуальних питань є захист прав національних меншин, а також розмежування понять рідна, державна та іноземна мови>, - повідомив експерт з прав людини Руслан Бортнік.
Як приклад, учасники обговорення привели результати цьогорічних випускників шкіл Луганської області, які показують, що 85 % школярів хотіли б проходити зовнішнє незалежне оцінювання російською мовою.
На думку членів робочої групи, потрібно ретельно продумати структуру вивчення мов в українських школах.Наразі процес роз... Читати далі »
Сценарій навчального модуля – це науково – мистецький опис перебігу модульно – розвивального процесу через послідовну зміну ситуацій розвивальної взаємодії вчителя і учнів ( зміст , форми , методи , засоби , час , місце ) .
Сценарій навчального модуля створюється за аналогією із сценарієм драматичної вистави .На відміну від плану – конспекту уроку , у якому відбито логіку викладу навчального матеріалу залежно від структури уроку певного типу та окреслено зміст навчальних вправ та задач , сценарій передбачає запис певної сюжетної лінії розгорнутої навчальної дії, що має свій композиційний план та містить , крім предметного , ще й психолого – дидактичний зміст .
Конспект відтворює опис одного уроку , тоді як сценарій – сюжетну лінію повного циклу навчальних занять , тобто системи психодидактичних технологій – від формування установки і внутрішньої мотивації до контролю, рефлексії і само створення особистості ( від розв’язки через розвиток под... Читати далі »
Найскладнішим для розуміння і найбільш трудомістким для творіння, як показав досвід проектно – мислительної діяльності , є етап понятійно – термінологічного обгрунтування граф – схеми .Ми виходили з того , як зазначає Фурман, що загальнонаукові і культурологічні поняття відіграють роль зв’язуючої смислової ланки , що поєднує теоретичний і практичний способи інтерпретації людського поняття , а тому нагадують своєрідний компас , що лежить на географічній карті і фіксує місце в соціально – культурному просторі (досвіді) людства , де перебуває вчитель з учнями , маршрут , яким вони мають пройти протягом навчального року та їхню кінцеву мету в осягненні цього досвіду .
Модульно – розвивальна система перегортає нову сторінку програмно – змістового забезпечення навчання . Передусім це стосується принципів та умов , засобів і досвіду проектування проблемно – модульних навчальних програм , логіко змістову основу яких становлять наукові проекти навчального... Читати далі »
Оскільки традиційні календарно – тематичні плани є виключно вчительськими , до того ж громіздкими , як зазначає Фурман , ним розроблена авторська версія проблемно – модульного плану , що поєднує переваги графу ( змістово – логічна структура курсу як сукупність взаємопов’язаних блоків – компонентів) і схеми (графічно – символічне зображення кількох , порівняно самостійних моделей – систем) . Звідси і назва – граф – схема . (Додаток А)
Граф – схеми відзначаються новизною , оскільки втілюють такі концепції положення (засадничі для модульно – розвивальної системи) :
1)логічності : ієрархічну організацію культурно – освітнього змісту курсу ( навчальний предмет і соціальний конспект ) згори донизу , що знаходить відображення в нумерації змістових блоків різного порядку (1,2,3,…..; 1.1,1.2,1.3…..; 1.1.1., 1.1.2……)
2) занурення : навчальні модулі вибудувані в горизонтальний ряд таким чином , щоб учитель і учні мали змогу оволодівати досвідом... Читати далі »
КОНТРОЛЬНО – РЕФЛЕКСИВНИЙ ЕТАП ( К – Р ) – покликаний розвивати творчу рефлексію учнів , збагачувати їхню ціннісно – естетичну сферу ідеями та ідеалами , ставленням та оцінками , віруваннями і переконаннями , установками та устремліннями , ціннісними орієнтаціями і моральними кодексами , а також здійснювати підсумковий контроль якості оволодіння кожним знаннями , нормами і цінностями . На цьому етапі педагог визначає академічну і розвивальну результативність не тільки своєї нації , а й результати роботи учнівського колективу , і що найважливіше – соціальне зростання окремого школяра . Природно , що широкого вжитку набуває рефлексія здобутків учителів і дітей ( знання , норми , цінності ) .Їхні зусилля у зливаються у духовному контакті , коли міжсуб’єктний діалог стає повноцінним і рівноправним . Оцінюється збагачення ментального досвіду учнів , визначаються межі продуктивних змін у структурі особистісних знань, норм , цінностей .
Важливий чинник ... Читати далі »
СИСТЕМНО – УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ ЕТАП (С – У ) – передбачає формування в уяві і загальній картині світу учнів цілісних психічних образів , їх адаптивне , чітко визначене збагачення ментального досвіду науковими знаннями і соціальними нормами у взаємодоповненні . На цьому етапі навчального модуля відбувається глибоке осмислення школярами завершеного блоку освітнього змісту , його цілісного смислового закріплення, вироблення умінь порівнювати і співставляти світоглядні підходи , встановлювати причинно – наслідкові зв’язки міждисциплінарного характеру .
Учитель найчастіше використовує такі форми і методи діяльності , як залікове тестування , яке дає змогу оперативно з’ясувати системність здобутих знань і взаємозалежність соціальних норм учнів ; як аналітична робота з узагальнюючими таблицями , схемами , що систематизує соціально – культурний простір за допомогою знаково – графічних засобів і визначає полі смислові зв’язки між поняттями і явищами . Отож органі... Читати далі »
АДАПТИВНО – ПЕРЕТВОРЮЮЧИЙ ЕТАП ( А – П ) – його метою є нормотворення , що передбачає формування умінь , навичок та еталонів суспільно бажаної діяльності , застосування їх у типових і нетипових ситуаціях . Відтак його основний зміст становлять соціальні норми – плани , програми , проекти , методи, технології , інструкції . Важливе значення , крім того , має відбір вправ ( пропедевтичні , коментовані , пробні , пояснювальні , тренувальні) , оскільки саме їх виконання , зважаючи на спрямування і складність , спричинює потребу у нормотворчій активності учнів, удосконалює їхні уміння та навички . При цьому правильне виконання репродуктивних завдань не може бути критерієм адекватного соціальним еталонам усвідомлення учнями власних освітніх дій . Тому створюються нормативно – регуляційні ситуації, які вимагають розуміння нового принципу ( способу) , їх практичного ( досвідного, наукового ,управлінського тощо ) використання .
Учні, виконуючи творчі завда... Читати далі »
ОЦІННО – СМИСЛОВИЙ ЕТАП ( О – С ) – спрямований на первинне осмислення теоретичного змісту , оцінювання і само оцінювання рівнів смислового розуміння універсальних залежностей ( теорій , закономірностей тощо ) . Особлива увага привертається до знань високого ступеня абстрактності та узагальнення навчальних умінь, застосування їх у різних теоретичних ситуаціях . Тому на цьому етапі також використовуються проблемний діалог і колективний пошук , й окрім того , усне і письмове опитування , тести і кросворди , творчі вправи та ігрові ситуації .
Загалом до психолого – педагогічного змісту оцінно – смислового етапу відносять :рівні осмислення навчальної інформації залежно від віку ; оцінювання учнями правильності розуміння набутих знань ; корекцію адекватного оперування науковою інформацією ; проміжну рефлексію учителем правильності форм і методів результативності навчання ; стимулювання успіхів у конкретній освітній діяльності учня ; визначення ступеня о... Читати далі »
ЗМІСТОВО – ПОШУКОВИЙ ЕТАП ( З – П ) – відрізняється передусім плануванням і формами пошуку теоретичного змісту , розділу або теми ( закони , категорії , моделі тощо ) . Його метою є розвиток пошукової пізнавальної активності і самостійності учня в обґрунтуванні універсальних змістових залежностей соціально – культурного досвіду .Тому характерною ознакою відповідної освітньої технології є блочно – ситуативний спосіб добування наукових знань школярами .Це означає , що останні подаються не у готовому вигляді , а здобуваються кожним шляхом психологічно організованої дослідницької діяльності, основним змістом якої є доведення гіпотез щодо способів розв’язування навчальних проблем , шлях до досягнення мети здійснюється через пошукові спроби , які спрямовуються на те , щоб побачити ідею , і реалізуються за допомогою мислительних операцій і пробних дій . Учень діє в умовах особистісної невизначеності інтелектуального утруднення або пізнавально – смислової суперечно... Читати далі »
